Пріоритетне повернення:
пів року розгляду скарг у ВРП
1 листопада 2023 року відповідно до рішення ВРП від 19.10.2023 року № 997/0/15-23 Вища рада правосуддя відновила розподіл між членами ВРП дисциплінарних скарг щодо суддів і фактично відновила здійснення своїх дисциплінарних функцій.
З того часу по 3 травня 2024 року у Вищій раді правосуддя розподілили між членами ВРП 17 229 дисциплінарних скарг, з яких залишок нерозглянутих складав 11 062, тобто за пів року Рада “вирішила долю” 6 167 скарг. З них 6 011 скарг, тобто 97,4 %, від розглянутих скарг було повернуто без розгляду чи відмовлено у відкритті дисциплінарних справ. І лише на підставі 129 скарг (2 % від розглянутих) справу відкрито.
Важливою особливістю розгляду ВРП дисциплінарних скарг було закріплення у Регламенті ВРП критеріїв пріоритетності їх розгляду. Відповідно до регламенту такими, що мають розглядатись першочергово, є скарги, які можуть призвести до звільнення судді чи стосуються справ, які викликали значний суспільний інтерес. Метою такої пріоритизації було не дати ВРП потонути у розгляді тисяч безпідставних скарг, а насамперед розглянути ті, які свідчать про істотні порушення чи які значно впливають на авторитет правосуддя.
Але через пів року роботи ВРП з дисциплінарними скаргами можна констатувати, що правило не спрацювало, члени ВРП проігнорували свій же регламент і зосередились на розгляді безпідставних скарг. Цьому сприяло і те, що визначення пріоритетності справ та черговість їх розгляду залежить виключно від члена ВРП-доповідача. Якщо доповідач не виносить на розгляд пріоритетну справу, то інші члени ВРП жодним чином не можуть на це вплинути.
При цьому варто відзначити, що пріоритизація розгляду дисциплінарних скарг не є ані примхою законодавця, ані побажанням лише громадського сектору. Єврокомісія у своєму звіті щодо України за 2023 рік зазначала, що відновлення розгляду дисциплінарних справ щодо суддів за резонансними справами та тими, в яких спливають строки давності, є однією з рекомендацій до виконання у 2024 році для позитивної оцінки зусиль України на шляху до набуття повноправного членства в Європейському Союзі. Іншими словами, наш вступ до Європейського Союзу багато у чому залежить від того, чи ВРП буде розглядати саме пріоритетні справи.
Загалом же оновлена ВРП станом на 3 травня 2024 року, починаючи з 2023 притягнула до дисциплінарної відповідальності 61 суддю:
щодо 12 суддів застосували стягнення у вигляді подання про звільнення з посади — при цьому низка суддів наразі ще не були звільнені фактично, оскільки рішення дисциплінарних палат про застосування санкцій ще можна оскаржити до ВРП, а після цього Рада ще має ухвалювати окреме рішення про звільнення судді;
щодо 1 судді застосовано стягнення у вигляді тимчасового відсторонення від посади з проходженням кваліфікаційного оцінювання;
щодо 16 суддів застосовано стягнення у вигляді догани чи суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом певного строку;
щодо 32 суддів застосовано попередження — це найменш жорстка передбачена законом санкція, яка при цьому має формальний характер, оскільки не тягне для судді самостійних негативних наслідків, як-от позбавлення права на отримання доплат тощо.
При цьому чотири судді були притягнуті до відповідальності за скаргами саме юристів Фундації DEJURE, двоє з них — з накладенням стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді.
Насправді оновлена ВРП у 2023-2024 роках наразі притягувала суддів до дисциплінарної відповідальності менш ніж в 1% випадків, і цей показник є гіршим за той, який “стара” ВРП демонструвала в першому півріччі 2021 року (до припинення здійснення дисциплінарних повноважень). Замість того, аби сфокусуватися на розгляді справді важливих, пріоритетних справ, статистика показує, що більшість членів “нової” ВРП віддають перевагу ліквідації залишку нерозглянутих справ через повернення або відмови у відкритті по найменш перспективним скаргам.
Також очевидно негативною тенденцією в діяльності ВРП є систематичні відмови у наданні скаржникам дозволу на оскарження рішень дисциплінарних палат. За чинним законом таке рішення приймає сама ж дисциплінарна палата, яка ухвалює рішення за результатами розгляду скарги. І за ці пів року лише Друга Дисциплінарна палата ВРП відмовилась підтримати пропозицію про надання такого дозволу у деяких резонансних і важливих справах, як-от щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Андрієнко Г.В., Ковганича С.В., Притули Н.Г., Онушко Н.М., Підпалого В.В., Миргород В.С. У інших випадках про надання таких дозволів навіть пропозиції не вносяться.
Оскільки 1 травня 2024 року виповнилось рівно 6 місяців з дня відновлення дисциплінарних функцій ВРП, експерти Фундації DEJURE проаналізували статистику діяльності Ради, яка дає можливість показати реальну картину щодо розгляду дисциплінарних скарг як Радою в цілому, так і персоналізовано по кожному окремому члену ВРП.
В узагальненому вигляді “статистична картина” Вищої ради правосуддя за період 01.11.2023-03.05.2024 виглядає наступним чином:
Як бачимо, відповідно до статистичних даних вражаючий показник за кількістю розглянутих за пів року скарг формується саме за рахунок ухвал Дисциплінарних палат ВРП (далі – ДП) і їх одноособових членів-доповідачів про залишення скарг без розгляду: переважно це є наслідком звільнення судді з посади (здебільшого у відставку) до моменту розгляду скарги, невідповідності скарг мінімальним формальним вимогам, встановленим законом, як-от не накладення КЕП на подану в електронному вигляді скаргу чи подання дисциплінарної скарги від імені юридичної особи представником, який не є адвокатом.
При цьому варто відзначити, що існує очевидна тенденція “вирішення” ВРП саме не пріоритетних справ або надання переваги розгляду необґрунтованим скаргам: темп ухвалення Радою рішень про відмови у відкритті дисциплінарних справ, залишення скарг без розгляду ДП (що, як правило, передбачає надання суддями пояснень на скаргу) і, власне, одноособових ухвал членів ВРП про залишення скарг без розгляду вказує на те, що справи розглядаються в “конвеєрному” режимі. За одне засідання ДП може бути розглянуто до 100 пунктів порядку денного, що викликає обґрунтовані сумніви у тому, що всі члени ВРП належним чином знайомляться з усіма матеріалами і не покладаються на думку лише доповідача у справі.
Проте, як вже зазначалося, Вищій раді правосуддя все ж таки варто б згадати про очікування суспільства і умови вступу до Європейського союзу та зосередитися на розгляді дійсно важливих справ, зокрема тих, які відповідають критеріям пріоритетних.
Якщо ж аналізувати показник щодо кількості притягнутих до дисциплінарної відповідальності суддів, то показовим у цьому відношенні буде поділ між членами ВРП залежно від їх приналежності до професійних суддів. Нагадаємо, що відповідно до статті 131 Конституції України Вища рада правосуддя складається з 21 члена, при цьому десятьох обирає з’їзд суддів України з-поміж суддів чи суддів у відставці. В чинному складі ВРП професійні судді складають 9 членів з-поміж тих, на яких розподіляються дисциплінарні скарги.
Так-от середньостатистичний показник притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності для члена ВРП, обраного з’їздом суддів, складав 3,6, в той час, як для членів ВРП обраних за іншими квотами — 4,8. Рішення про притягнення чи непритягнення судді до дисциплінарної відповідальності, як і обрання санкції, приймає дисциплінарна палата, тому можуть бути випадки, коли позиція доповідача розходиться з позицією палати. Проте в цілому, як бачимо, все ж може існувати тенденція меншої ймовірності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі, якщо доповідачем за дисциплінарною скаргою на нього визначать члена ВРП, обраного з’їздом суддів.
Далі ми коротко розглянемо результати діяльності за 6 останніх місяців в розрізі дисциплінарних палат і членів ВРП.
Обрана на посаду члена ВРП рішенням ХІХ позачергового з’їзду суддів України від 11 січня 2023 року.
За пів року Юлія Бокова загалом розглянула 373 скарг, з яких 365 було повернуто чи відмовлено у відкритті (98 % від розглянутих). За її пропозицією відкрито 8 дисциплінарних справ (2 % від розглянутих). До відповідальності притягнуто 4 судді (одне попередження, одне звільнення і дві догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця). Ще щодо 4 суддів дисциплінарні справи закрито.
У провадженні Бокової є низка скарг, які становлять суспільний резонанс і є явно пріоритетними, проте досі не розглянуті:
щонайменше 7 дисциплінарних скарг щодо суддів ОАСК на підставі “плівок НАБУ”;
скарги щодо одразу чотирьох суддів, яким НАБУ повідомило підозру у хабарництві: судді Приморського районного суду м. Одеси Лонського І.В., судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О., судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Антипової І.Л., судді Турківського районного суду Львівської області Кріля Л.М.;
скарга щодо судді Ківерцівського районного суду Волинської області Корецької В.В., яка кандидувала до Вищої ради правосуддя, проте була визнана недоброчесною за рішенням Етичної ради, у зв'язку з виявленням фактів ймовірної підробки матеріалів при публікації наукових праць.
Водночас Юлія Бокова не стала тягнути з розглядом скарги на рішення дисциплінарної палати про відмову у притягненні до відповідальності суддю Мукачівського суду Закарпатської області Володимира Монича за ймовірне водіння напідпитку. Справу доволі швидко призначили до розгляду ВРП у повному складі, але відклали і наразі ще не розглянули.
А от у іншій резонансній справі Бокова Ю.В., разом з Квашею О.О., Бондаренко Т.З. та Морозом М.В. проголосувала за відсутність будь-яких порушень у діях судді КЦС Верховного Суду Ступак О.В. Вона відома тим, що отримала посаду судді Верховного Суду вдавшись до брехні і приховування фактів декларування недостовірних відомостей, що підтвердила в 2023 році також і ВККС.
Обрана на посаду члена ВРП рішенням ХІХ позачергового з’їзду суддів України від 12 січня 2023 року.
За пів року здійснення ВРП дисциплінарних функцій розглянула 282 скарг, з яких відкрито провадження у 10 випадках (3,5 % від розглянутих). До відповідальності було притягнуто 4 судді (три попередження і одне звільнення). Щодо 5 суддів справи були закриті.
Оптимістичним є те, що за пропозиціями Бондаренко Т.З. на даний час відкрито вже три дисциплінарні справи щодо чотирьох суддів ОАСК, зокрема Павла Вовка та Євгена Аблова (1, 2, 3).
Однак питання щодо строків розгляду резонансних справ до Бондаренко Т.З. все ж є:
скарги щодо судді Рівненського окружного адміністративного суду Махаринця Д.Є. і судді ОАСК Маруліної Л.О. щодо керування ними автомобілями у стані алкогольного сп'яніння. У ВРП вже є усталена практика звільнення з посади судді за такі порушення;
скарги Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо вчинення дисциплінарного проступку суддею Ленінського районного суду міста Полтави Новаком Ю.Д., якого звинувачують в отриманні хабаря;
скарги щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О., який, за даними ЗМІ, організував схему фіктивного визначення місця проживання неповнолітніх дітей з чоловіками для виїзду тих за кордон.
Попри те, що ці справи набули широкого суспільного резонансу, а остання зі згаданих стосується чутливого в умовах воєнного стану питання, Бондаренко Т.З. як доповідачка очевидно не надала їм пріоритетного статусу.
Також Бондаренко Т.З., разом з Боковою Ю.В., Квашею О.О., та Морозом М.В. проголосувала за відсутність будь-яких порушень у діях судді КЦС Верховного Суду Ступак О.В. Вона відома тим, що отримала посаду судді Верховного Суду вдавшись до брехні і приховування фактів декларування недостовірних відомостей, що підтвердила в 2023 році також і ВККС.
Обрана на посаду члена ВРП рішенням з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ від 16 листопада 2023 року.
Обрана на посаду члена ВРП рішенням ХІХ позачергового з’їзду суддів України від 11 січня 2023 року.
Як член ВРП забезпечила розгляд 321 справи. Відкрито провадження в 11 справах (3,43% від розглянутих). До відповідальності було притягнуто 4 судді (три попередження і одне подання про звільнення з посади судді).
У провадженні Котелевець А.В. перебувають низка резонансних справ, окремі з яких не розглядаються як пріоритетні:
скарга щодо судді Чернігівського окружного адміністративного суду Лобана Д.В., якого було викрито під час одержання 20 тис. дол. США неправомірної вигоди за винесення неправомірного рішення на користь позивача. Попри висвітлення інформації про цю справу в ЗМІ, вона досі не розглянута;
одразу дві дисциплінарні скарги щодо судді ОАСК Вовка П.В. на підставі “плівок НАБУ”, розгляд яких так само не забезпечено.
Водночас Котелевець А.В. доволі оперативно ініціювала відкриття справ за скаргами на ексголову Верховного Суду Князєва В.С. щодо отримання подарунка у вигляді знижки за оренду квартири та суддю Кропивницького апеляційного суду Гончара В.М., якого підозрюють в отриманні хабаря. Відомості про ці справи неодноразово висвітлювалися у ЗМІ, тому будемо очікувати їх пріоритетного розгляду.
Котелевець А.В. була доповідачкою у справі судді Верховного Суду Ольги Ступак щодо епізоду її брехні в декларації доброчесності, яку встановило ВККС. Саме завдяки висновку Котелевець А.В. дисциплінарна палата визнала, що відверта брехня судді, навіть після встановлення цього факту ВККС не є порушенням. Так дисциплінарна палата завершила повне відбілення судді Ступак, яке почала ще попередня ВРП, та продовжила Велика Палата Верховного Суду.
Нагадаємо, що під час конкурсу до Верховного Суду у 2017 році у ГРД виникли сумніви щодо статків Ступак О.В. (придбання новенького BMW за 1,4 млн, купівля і декларування будинку під Києвом на 380 кв. метрів). Пізніше, НАБУ під час розслідування справи незаконного збагачення Ступак отримало незаперечні докази, які підтвердили висновки ГРД. Тобто суддя цинічно брехала на співбесіді у ВККС.
З доповіді Котелевець випливає, що дисциплінарна палата повторила і підтвердила маніпулятивну позицію попередньої ВРП, що виключно НАЗК може перевіряти декларації суддів та встановлювати порушення.. Такий підхід членів ВРП є незаконним та шкідливим, адже штучно звужує їх повноваження. Закон не встановлює жодних обмежень для ВРП досліджувати те, що можуть перевіряти й інші органи — від НАЗК до податкової. Дисциплінарне провадження щодо судді є повністю автономною процедурою, тож додаткових перевірок та рішень інших органів не потрібно. Щобільше, саме на суддю покладений обов’язок підтвердити законність джерела походження майна як під час кваліфоцінювання, так і під і в дисциплінарному провадженні. За такого підходу будь-яке рішення щодо статків судді можна буде очікувати роками. Найгірше, що в такий спосіб Дисциплінарна палата подає вкрай негативний сигнал і суддям, і суспільству: перші можуть безкарно брехати на конкурсах (і головне не попадатися, гарно “замітати сліди”), суспільство ж в свою чергу стає пасивним спостерігачем у тому, як на їх очах негідники обіймають найвищі посади у судовій системі і у нього немає важелів впливу аби цьому перешкодити (адже саме ВРП і мала б бути “фільтром” для такого роду кандидатів і суддів).
Обраний на посаду члена ВРП постановою Верховної Ради України від 15 серпня 2022 року.
Обраний на посаду члена ВРП рішенням ХІХ позачергового з’їзду суддів України від 12 січня 2023 року.
Сергій Бурлаков встиг розглянути вже 500 скарг, що є третім по величині показником в Раді. Водночас 99,2 % це повернення без розгляду та відмова у відкритті. За його ініціативою відкрито лише 4 справи (0,8 % від розглянутих). До відповідальності притягнуто 4 судді (два попередження і дві догани з позбавленням доплат до посадового окладу).
До Бурлакова С.Ю. є низка питань щодо окремих його рішень і взагалі діяльності на посаді члена ВРП:
у грудні 2023 року ВРП відкрила дисциплінарну справу за скаргою Фундації DEJURE у справі про викриття ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва на ймовірному хабарі у 2,7 млн доларів. Бурлаков С.Ю., який є доповідачем у цій справі, виступав з ініціативою зупинити її розгляд до завершення розгляду кримінального провадження щодо Князєва за цими подіями. Завдяки суспільному розголосу про таку ініціативу більшість членів Дисциплінарної палати її не підтримала, а тому розгляд справи має бути продовжено. Попри те, що ця справа має очевидний суспільний резонанс, через дії Бурлакова С.Ю. вона не лише досі не розглянута як пріоритетна, але й порушено строки, встановлені і для звичайних дисциплінарних справ. Закон дає дисциплінарній палаті 90 днів на розгляд справи. Справа Князєва лежить у Бурлакова вже понад 150 днів — він намагається перекладати усю відповідальність за затримки в розгляді справи на САП, пояснюючи, що начебто та не надає матеріали кримінального провадження, але навіть не намагається пояснювати неможливість розгляду цієї справи без цих матеріалів, як і своєчасність вжиття ним заходів для їх отримання;
19.10.2023 в провадження Бурлакова С.Ю. розподілена скарга юристки Фундації DEJURE щодо судді Північного апеляційного господарського суду Куксова В.В., який за даними СБУ перебуваючи у Києві очікував захоплення України росіянами. ВРП відсторонила суддю від здійснення правосуддя, проте знайти час для розгляду цієї скарги Бурлаков С.Ю. досі не зміг;
в провадженні Бурлакова С.Ю. перебувають дисциплінарні скарги щодо суддів ОАСК — Вовка П.В. (одразу три скарги), Арсірія Р.О., Аблова Є.В., Маруліної Л.О., які попри суспільний резонанс щодо подій, яких вони стосуються, досі не розглянуті;
Бурлаков С.Ю. (як і його колега Саліхов В.В.) також відомий своїм “негативним” голосуванням в низці інших справ, де він не був доповідачем, але був членом дисциплінарної палати і голосував за відмову в притягненні суддів до відповідальності, а саме у справах: Андрієнко Г.В. (яка масово звільняла від відповідальності водіїв, які керували авто у стані алкогольного сп’яніння), Монича В.О. (який ймовірно і сам керував авто у стані алкогольного сп’яніння). Крім цього, Бурлаков С.Ю. ініціював рішення про відмову у притягненні до відповідальності судді Ковганича С.В. (який після зупинки поліцейськими погрожував їм цивільними позовами, спробував втекти і при цьому наїхав на ногу поліцейському), був проти покарання за найбільш серйозні епізоди порушення етики суддею Притулою Н.Г. (яка скандалила у судовому засіданні, вірогідно переслідуючи на меті штучне створення підстав для відводу від розгляду справи). Також він голосував проти відкриття ВРП за власною ініціативою дисциплінарної справи щодо судді Козіної С.М., де палата виявила цілу схему з ухвалення рішень на користь іноземців на підставі фальсифікованих документів.
Обрана на посаду члена ВРП рішенням ХІХ позачергового з’їзду суддів України від 12 січня 2023 року.
Входив до складу правління ГО “Фундація ДЕЮРЕ” з березня 2019 року по серпень 2022 року.
Обраний на посаду члена ВРП постановою Верховної Ради України від 15 серпня 2022 року.
Обраний на посаду члена ВРП рішенням всеукраїнської конференції прокурорів від 28 лютого 2023 року.
“Статистично” Мельник О.П. не вирізняється суттєво поряд з іншими членами ВРП, забезпечивши розгляд лише 375 справ з відкриттям провадження в 8 справах (2,13% від розглянутих). До відповідальності притягнуто 6 суддів (три попередження, дві догани і одна сувора догана з позбавленням доплат до посадового окладу).
За час перебування на посаді члена ВРП відзначився “негативними” голосуваннями у справах про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Андрієнко Г.В. і Монича В.О. — перша масово звільняла від відповідальності водіїв, які керували авто в стані алкогольного сп'яніння, а другий — ймовірно, і сам керував автомобілем напідпитку.
Крім цього, в провадженні Мельника О.П. перебувають деякі справи, які точно є пріоритетними, проте досі не розглянуті:
скарга щодо судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С., який обвинувачується в отриманні хабаря;
скарга щодо судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області П’ятковського В.І., який за версією слідства отримав хабар в розмірі 1200 доларів,
скарги щодо суддів ОАСКу Вовка П.В. і Качура І.А.
Обраний на посаду члена ВРП рішенням ХVIII чергового з’їзду суддів України від 9 березня 2021 року.
Обраний на посаду члена ВРП рішенням всеукраїнської конференції прокурорів від 28 лютого 2023 року.
Обраний на посаду члена ВРП рішенням з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ від 19 серпня 2022 року.
Обрана на посаду члена ВРП рішенням ХІХ позачергового з’їзду суддів України від 10 березня 2021 року.
На посаді члена ВРП Плахтій І.Б. забезпечила розгляд 348 справи і притягнення лише одного судді до відповідальності (попередження) — останній показник є одним з найнижчих у ВРП та найнижчим для членів Ради, обраних за квотою з'їзду суддів. Відкрито провадження в 9 справах (2,59% від розглянутих).
Крім цього, Плахтій І.Б. явно тягне з розглядом очевидно пріоритетних та резонансних дисциплінарних скарг, окремі з яких знаходяться у неї на розгляді з початку 2021 року:
щодо судді Якимівського районного суду Запорізької області Федорець С.В., яка звинувачується в колабораціонізмі. Ця справа досі не розглянута попри те, що ВРП вже неодноразово звільняла таких суддів з посад, і, щобільше, самe Федорець С.В. ВРП відсторонила від посади за цими епізодами;
щодо голови ОАСК Вовка П.В. по епізоду його втечі від НАБУ, який широко висвітлювався в ЗМІ, а також суддів ОАСКу Качура І.А. та Кузьменка В.А.;
на суддю Печерського районного суду м. Києва Ільєву Т.Г., яка підозрюється у зловживанні владою та внесенні до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей. Дії судді кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
щодо судді Зарічного районного суду міста Суми Шершака М.І., який підозрюється в отриманні хабаря, і судді Донецького окружного адміністративного суду Череповського Є.В., який підозрюється в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах.
ще в травні 2021 року у провадження Плахтій І.Б. надійшла скарга на суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Г.В. за епізодом отримання ним неправомірної вигоди.
Обрана на посаду члена ВРП рішенням ХІХ позачергового з’їзду суддів України від 11 січня 2023 року.
Обраний на посаду члена ВРП рішенням ХІХ позачергового з’їзду суддів України від 12 січня 2023 року.
